Повсталий з руїн: в Дніпрі хочуть дати нове життя закинутого хлібозаводу

Чи не вистачить пальців рук і десяти людей, щоб порахувати всі ті старовинні будинки в Дніпрі, які дожили до нашого часу. Такі будівлі, як правило, скромно стоять в тіні новобудов і лише своїм зовнішнім виглядом нагадують про колишню епоху. Вони бачили історії закоханості і розставань, спостерігали за розвитком міста і млосно чекають, що ж буде далі.

Місцеві жителі настільки увійшли в ритм життя мегаполісу, що сьогодні навряд чи надають значення старих будівель, які скромно стоять уздовж дороги. Так, там, де закінчується головний і красивий проспект Дніпра (а для гостей міста, які прибули на залізничний вокзал, тільки починається), можна побачити одне з найстаріших споруд міста — ткацький корпус Катеринославської суконної фабрики, фундамент якої заклали ще в 1793 році. Історія його настільки багата, що нам просто не вистачило б духу зібрати всі моменти воєдино. Невеликий екскурс в минуле ми зробимо разом з відомим міським сайтом, якому літопис будинку № 106 на проспекті Яворницького, свого часу, повідав історик Максим Кавун.

Фабрика, чисельність робітників на якій була майже дорівнює населенню Катеринослава
Спочатку ідея будівництва першого промислового підприємства Катеринослава належала князю Потьомкіну. В силу свого географічного положення, місто, засноване перед дніпровськими порогами, не міг бути значним торговим центром. Тому підстава підприємства входило в систему заходів по створенню промислово-економічного підґрунтя розвитку Катеринослава. Але як заснувати «з нуля» величезне підприємство? Потьомкін запропонував цікаву модель: заснувати в різних місцях кілька підприємств, а потім перевести їх до Катеринослава і облаштувати на новому місці. Так, в декількох верстах вище за течією Дніпра від Великого пагорба, де Катериною Великою був власноруч закладений Преображенський собор, в степу почали будувати фундаменти трьох цегляних корпусів суконної фабрики. Будівництво було закінчено в надзвичайно короткий термін. Уже після смерті князя Потьомкіна скарбниця придбала його названі підприємства і згідно з указом імператриці від 30 травня 1793 «Про устрій фабрики в Катеринославі» нарешті перевела їх до губернського міста.

Безліч ткачів з кріпаків стали «державними». Для роботи на мануфактурі їх надсилали з Підмосков’я, Білорусі та з Литви — далекого маєтку князя. Литовців поселили окремо в селі на річці Мокра Сура, яке стало називатися Сурсько-Литовським. Тут для переселенців відкрили підсобну фабрички з очищення вовни. Чисельність робітників на фабриці в ранній період була майже дорівнює населенню Катеринослава. У 1800 році в місті жило 2634 людини. А в 1804 році на Катеринославської мануфактурі значилися 1044 чоловіки та 973 жінки (приписних селян). Умови праці на підприємстві були вкрай складними. Робочий день тривав не менше 15 годин. Працівники проживали в будинках, пристосованих для проживання тільки в літній час, зарплату отримували невчасно.

Незважаючи ні на що, як за кількістю робітників, так і за кількістю продукції, що випускається Катеринославська суконна фабрика перевершувала інші підприємства не тільки губернії, а й усієї Південної України. Однак поступово вже в 1820-х роках підприємство стало переживати кризу. У 1823 році виробництво офіцерських сукон було припинено. Широке використання примусової праці підвищувало собівартість товарів. Погіршувався і становище працівників. У 1834 році новий директор фабрики, почавши роботу в Катеринославі, став звертатися з робітниками, як з кріпаками. Відповіддю на ці дії стала скарга військовому міністру, подана від імені «Товариства майстрових Катеринославської казенної суконної фабрики». Проведене дослідження підтвердило нерентабельність фабрики. Закрили її в 1837 році, будови передали Департаменту військових поселень, а працівників з сім’ями перевели в Павловську казенну суконну фабрику в Підмосков’ї. За короткий термін будівля перетворилася на руїни, що стали притулком для грабіжників і волоцюг. Всі згадували про фабрику, як про невдалу моделі великих підприємств, в основі яких був примусову працю. Держава сама розчарувалося в подібних підприємствах і ліквідувало їх «зверху», намагаючись шукати інші шляхи придбання аналогічної продукції, перш за все, у приватних підприємців.
З гігантської мануфактури в маленький хлібозавод
У період свого розквіту Катеринославська мануфактура займала величезну територію — це прибережна частина приблизно від сучасної вулиці Столярова до залізничного вокзалу. Кількість фабричних корпусів обчислювалася десятками. Найбільше виділялися три кам’яних корпусу, що стояли на червоній лінії дороги, що з’єднувала Катеринослав і Нові Кайдаки. Ця лінія зараз стала червоною лінією проспекту Яворницького. З цих трьох корпусів до наших днів вцілів тільки один.

Цей корпус побудували в 1825 році. За радянських часів тут розміщувався хлібозавод № 1 (проспект Яворницького, 106). Це унікальна будівля — пам’ятка архітектури національного значення. Проект типовий для стилю ампір. Велична монументальна споруда довжиною близько 100 метрів. Воно вражає саме своїм масштабом: на фасаді розміщено величезний портик в десять колон — єдиний такого плану в області і навіть на південному сході України. До речі, після закриття фабрики в корпусі розташовувався «харчової магазин», тобто військовий склад провіанту. Через нього вулиця Лесопильная отримала назву провіантського (нині — вулиця Пастера) і лише потім будівлю зайняв хлібозавод.
У 2000-х роках будівля перейшла в приватні руки. Був висунутий проект реконструкції корпусу в торгово-розважальний центр. Кілька років тому почалася реставрація будівлі, але, тільки-но розпочавшись, завмерла. Протягом трьох років на проспект «дивляться» десять колон з абсолютно відкритою кладкою, яка руйнується. Крім цього, фасад будівлі намагалися «зміцнити» гіпсокартоном і пінопластом, що взагалі неприпустимо для даної категорії будівлі. Майбутнє будівлі фабрики, якому вже більше 200 років, викликає великі побоювання і якщо найближчим часом нічого не зміниться — ми втратимо неймовірно важливу для міста архітектурну пам’ятку. Але є інсайд, що незабаром будівлю таки реставрують і виглядати воно буде приблизно ось так:
Є інформація, що запущену квартальну зону зовсім збираються перетворити в європейське місце для відпочинку. На місці пустиря за фабрикою нібито з’явиться величезний торговий центр, а між будівлею і пам’ятником архітектури — бульвар, який ризикує бути «пафосніше» Катеринославського.


Опубликовано: 04.02.2019 в 12:36

Автор:


Комментарии

Всего комментариев: 0

Оставить комментарий

Авторизация




Создать аккаунт ?
Регистрация
*
Генерация пароля